КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ
Сіверського ЗЗСО І-ІІ ступенів № 3
Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області
на 2019-2024 роки
У сучасних умовах освіта набуває особливого значення для нагромадження людиною професійних знань, навичок, мотивацій, для формування духовності, розуміння та пізнання свого існування. Значно підвищується роль знань, їх накопичення для виходу на новий рівень інформаційних технологій, докорінний вплив на соціальну природу людини.
Перед сучасним закладом загальної середньої освіти постає завдання створити комфортні умови для учасників освітнього процесу та забезпечити учням якісну освіту.
Новий Закон України «Про освіту» дає широкі можливості адміністрації та педагогічному колективу для становлення та розвитку Нової української школи. Закон збільшив академічну, організаційну, фінансову та кадрову автономію закладу освіти. Заклад може самостійно розробляти свої освітні програми. Закон запроваджує і формалізує єдині для всіх рівнів освіти види порушень академічної доброчесності. Шляхом узаконення сертифікації педагогічних працівників розширено можливості для розвитку та саморозвитку педагога. Така система дозволить підвищити рівень ініціативності та прагнення до розвитку та самоутвердження.
Для формування позитивного іміджу закладу адміністрації та педагогічному колективу варто постійно працювати над прозорістю та інформаційною відкритістю закладу освіти.
Вперше в контексті ЗУ «Про освіту» сайт закладу набуває важливого значення. Такий спосіб представлення закладу в мережі Інтернет відображає його роботу, формує думку суспільства про заклад, дає можливість громаді бути співучасниками освітнього процесу, брати активну участь у житті школи.
Щомісячна фінансова звітність, яка оприлюднюється на сайті є містком довіри між закладом освіти та учасниками освітнього процесу.
Сучасний заклад освіти повинен створювати рівний доступ для всіх учасників освітнього процесу.
Не менш важливою складовою є формування компетентної особистості учня, спрямованої на досягнення успіху в житті, виконання різних соціальних ролей, здатну гармонійно спілкуватися з людьми.
Випускники нової української школи – це освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни та патріоти, здатні до ризику та інновацій,
вміють навчатися впродовж життя. Людина з цією компетентністю вміє вибудовувати навчальну траєкторію, визначати цілі в житті та способи їх досягнення, ефективно керує ресурсами та інформаційними потоками, а також оцінює свої досягнення.
Концепція діяльності закладу розкриває створення інноваційного творчого середовища для педагогів та учнів, модернізація змісту і структури навчально-виховного процесу, використання інноваційних методів, технологій навчання, передбачає професійний розвиток і саморозвиток особистості учня як суб'єкта пізнання, творчої діяльності, при цьому забезпечується пріоритетність індивідуальності учня як активного носія життєвого і соціального досвіду.
Концепція розвитку навчального закладу передбачає партнерство закладу та громади у вирішенні освітніх проблем, стверджує необхідність якісного оновлення змісту освіти, забезпечення безперервного процесу становлення та розвитку громадсько-активної особистості учня.
Мета – забезпечення повного розкриття здібностей, особистого розвитку, готовності до праці та громадянської відповідальності кожного члена колективу.
Освітня діяльність навчального закладу ґрунтується на концептуальних, засадах Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрина розвитку освіти, Державних стандартів початкової, базової і повної середньої освіти. Положення про навчальний заклад, Положення про освітній округ.
Сіверський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів № 3 – це комунальний навчальний заклад .
Структура навчального закладу:
- класи початкової школи (1 -4 класи, 4 роки навчання);
- середня школа (5-9 класи, 5 років навчання).
До закладу учні зараховуються на підставі заяв батьків або осіб, які їх заміняють, з обов’язковим наданням необхідних документів. Учні зараховуються не безконкурсній основі. Підґрунтям на зарахування до певного класу є офіційні документи про отриманий раніше рівень освіти (особова справа учня).
Навчально-виховний процес організовано протягом двох семестрів за п'ятиденним режим роботи. Учні 1-9 класів навчаються в одну зміну. Розклад уроків, тижневе навантаження членів педагогічного колективу узгоджується з профспілковим комітетом закладу.
Навчання і виховання складає єдиний педагогічний процес, що забезпечує формування і різносторонній розвиток особистості учня. Досвід показує, що педагогічні завдання успішно розв'язуються лише при органічному поєднанні навчальної і виховної роботи як під час уроку з цілеспрямованою дією на учня, так і в позаурочний час.
Структурні складові освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу можна представити у вигляді трьох векторів-координат:
- суб'єкти розвитку, до яких відносять учнів, педагогів, представників . сфери освіти, діячів культури;
- система безперервної освіти;
- багатопланові види діяльності (навчально-пізнавальна, творча, науково-дослідницька діяльність), які виконують особистісно-розвиваючу функцію розвитку особистості.
У процесі навчання можна визначити як мінімум змістовний (чому вчити), процесуальний (як навчати), мотиваційний (як активізувати діяльність учнів) і організаційний (як структурувати діяльність викладача і учнів) напрямок. Кожному з них відповідає ряд концепцій. Так, першому відповідають концепції змістовного узагальнення, генералізації навчального матеріалу, інтеграції навчальних предметів, укрупнення дидактичних одиниць. Процесуальному напрямку - концепції програмованого, проблемного, інтерактивного навчання дітей. Мотиваційний напрямок - концепції мотиваційного забезпечення процесу, формування пізнавальних інтересів тощо. Організаційний - ідеї гуманістичної педагогіки, концепції педагогіки співробітництва, “занурення” в навчальний предмет, концентрованого навчання дітей. Всі ці концепції своєю чергою забезпечуються технологіями, які впроваджуються в навчальному закладі. Не можна сказати, що ефективна тільки одна технологія. Комплекс раціонально спланованих і підібраних технологій дає позитивні результати.
Становлення української державності, інтеграція в європейське і світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, націю, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування навчально-виховного процесу.
Ця концепція є елементом нової ідеології освіти, яка повинна працювати на процес державотворення, становлення народу України як політичної нації.
Стрижнем системи виховання є національна ідея, яка відіграє роль об'єднуючого, консолідуючого фактора у суспільному розвитку, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України незалежно від її етнічної приналежності.
Який же він, сучасний учитель? Сучасний учитель - це професіонал, який знаходиться у постійному творчому пошуку, а також у пошуку відповіді на актуальне проблемне питання «чому навчать школярів?». Сучасному вчителю необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. А це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвинених професійних здібностей. Учитель сучасної школи повинен не просто вчити, він повинен формувати духовно інтелектуальну творчу особистість, адаптовану до сучасних вимог, різнобічно розвинену, соціально зрілу, яка успішно засвоює ціннісний нормативний досвід поколінь, виробляючи свій власний досвід діяльності, творчості, спілкування.
Вчителі навчального закладу - це коло однодумців, які разом працюють над реалізацією освітніх задач, постійно прагнуть до зростання, самовдосконалення.
Тільки у тісній співпраці всіх ланок освітнього округу: заклади загальної середньої освіти, позашкільні, дошкільні, професійні заклади, установи культури та спорту - дасть можливість розвиватись освіті в цілому і кожній дитині окремо. Сіверський ЗЗСО І-ІІ ступенів № 3 підтримує тісні зв’язки з дошкільним закладом «Світлячок», СОК «Доломітник», Будинком культури, Центром дитячої творчості, міськими бібліотеками.
Постійний рух уперед вимагає від навчального закладу постійного оновлення матеріально-технічної бази. Це і комп’ютерна та медіа техніка, і меблі, і обладнання, проведення ремонтних робіт відповідно до вимог часу. Педагогічний та батьківський колективи намагаються створити такі умови навчання та виховання в школі, щоб дитині було не просто цікаво вчитись, але їй подобалось перебувати в стінах рідної школи.
Розвиток навчального закладу потребує додаткових матеріальних затрат. Адміністрація та педагогічний колектив у тісній співпраці з батьківської громадою, громадською установою (Сіверська міська рада) знаходять резерви для удосконалення навчального процесу, підтримки дітей пільгової категорії.
Відповідно до нових соціальних завдань зростають вимоги до змісту і характеру управлінської діяльності керівника закладу, якості та ефективності навчально-виховного процесу. Керівник повинен володіти такими діловими і особистісними якостями, які допоможуть йому успішно вирішувати проблеми будь-якої складності і в будь-якому підрозділі закладу. Управління школою здійснюється через реалізацію управлінських (технологічних) функцій, до яких відносяться планування, організація, координація, контроль, регулювання (корекція), облік та аналіз. У навчальному закладі використовуються засади адаптивного управління. За допомогою адаптивного управління відбувається поєднання, взаємоузгодження, гармонізація потреб людини, суспільства і держави.
Управління складною соціальною структурою, якою є сучасна школа нині
неможливе без участі батьків, учнів, різноманітних верств суспільства. Зокрема значно зросла роль колегіальних органів управління: Ради школи, педагогічної ради, загальних зборів трудового колективу, батьківських зборів, учнівського самоврядування. Саме державно-громадське управління забезпечує перехід школи з режиму функціонування в режим розвитку.
Невід’ємною складовою моделі адаптивного державно-громадського управління, є технологія управління школою, що розвивається, побудована на реалізації чотирьох блоків: учитель, учень, батьки, громадське середовище.
Робота з вчителями полягає у реалізації принципу: Учитель - співучасник
процесу вироблення і реалізації перспективних завдань розвитку школи.
Контроль – це одна з основних функцій внутрішкільного управління, спрямована на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу та його результативність. Саме контроль як спосіб зворотного зв’язку в управлінській діяльності дозволяє отримати інформацію про стан навчально-виховного процесу. Система внутрішкільного контролю може бути розглянута як підсистема загальної цілісної системи управління закладом і як самостійна відносно цілісна система.
Щоб управляти закладом на рівні сучасних вимог, приймати правильні, науково обґрунтовані рішення, керівникові закладу потрібна достовірна інформація. Найбільш корисною є інформація, яку отримують у результаті цілеспрямованих спостережень, продуманої системи контролю, де головне не форма, а зміст контролю, його мета і завдання.
Внутрішкільний контроль – це основне джерело інформації, на основі якої розробляються управлінські рішення, а також засіб зворотного зв’язку в системі управління.
При створенні системи внутрішньошкільного контролю у навчальному закладі взято за основу принципи, які об’єднують, а не роз’єднують адміністрацію та педагогічний колектив. Педагогічними принципами здійснення функцій контролю є:
- об’єктивність;
- систематичність;
- наочність (гласність).
Відповідно до Положення про навчальний заклад педагогічна і батьківська громадськість бере активну участь у керуванні закладом. Організація ефективної роботи закладу неможлива без діючого постійного зворотного зв’язку з батьками. Адміністрація закладу, вчителі з увагою ставляться до всіх пропозицій і зауважень з боку батьків. Батьки учнів беруть участь в контролі організації харчування учнів, їхнього медичного обслуговування. Залучаються батьки учнів до роботи з неблагонадійними родинами з метою запобігання негативних умов виховання дітей. Батьки під час проведення виховних заходів розкривають свої акторські та спортивні здібності, наочно демонструють виховні аспекти. Колективні органи учнівського та батьківського самоврядування – дієвий засіб формування громадської думки й ефективний спосіб демократизації управління.
Уміння подати себе з найкращого боку в умовах ринкових відносин межує з мистецтвом. Громадська думка про заклад створюється шляхом реклами, публікацій у друкованих та електронних засобах масової інформації, проведення виставок, семінарів, зборів, зустрічей, презентацій, творчих звітів, свят тощо. Діє шкільний сайт. При реалізації цих шляхів і створюється громадський резонанс на основі цілісної та відкритої інформації про себе. Створення позитивного іміджу школи в соціальному оточенні – одна з першочергових задач управління.
Таким чином, навчально-виховний процес у закладі спрямований на особистісно-орієнтовне навчання, який передбачає створення незалежних умов для прояву та розвитку здібностей кожної дитини, для її повноцінного життя на кожному з вікових етапів, для самовизначення та самореалізації.
Педагогічна система є самостійною, розвиваючою і керованою цілісністю, що складається з ряду компонентів. Розгляд навчального закладу як педагогічної системи й об'єкта управління означає, що управлінська діяльність організаторів освіти, посадових осіб, вчителів, учнів у рівній мірі спрямована на вироблення цілей і досягнення результату, на створення умов формування педагогічного та учнівського колективів, на відбір змісту і використання різноманітних засобів, форм і методів навчально-виховної роботи.
Навчання поряд з вихованням і розвитком особистості належить до числа основних педагогічних процесів. Ефективність управління процесом навчання визначається якістю професійної майстерності педагога.