Сіверська гімназія №3

Тема: Основи, їх склад, назви. Класифікація основ. Фізичні властивості. Хімічні властивості основ. Використання основ.

Мета: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин на прикладі основ, сформувати поняття про основи, ознайомити із класифікацією і сучасною українською номенклатурою речовин цього класу. Розглянути фізичні  та хімічні властивості основ. Формувати вміння учнів у складанні  формули та назв основ. Розглянути правила техніки безпеки під час роботи з основами. Навчити розпізнавати луги на основі їх властивості змінювати забарвлення індикаторів.

ХІД УРОКУ.

1. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності.

Хімічний калейдоскоп

1. За складом неорганічні речовини поділяються на чотири класи – оксиди, кислоти, основи, солі.
2. Оксиди складні речовини, утворені – двома елементами, одним з яких є -  Оксиген.
3. Назва оксидів складається з назви елемента та слова – оксид, якщо елемент утворює кілька оксидів, то після назви елемента зазначається – валентність.
4. Річковий пісок має формулу – SiO₂
5. Несолетвірні оксиди це – CO, NO, N₂О, SiO₂
6. Чадний газ має формулу – СО.
7. Традиційна назва Fe₃ О₄  - залізна ожарина.
8.  Наукова назва води – гідроген оксид.
9.  За стандартних умов більшість оксидів – тверді речовини 
10. За науковою назвою СаО – Кальцій оксид, а традиційна назва – негашене вапно.  

Постановка проблеми: Що відбувається, якщо до СаО додати воду?                                                                                                           

Учні знайомляться з новими речовинами, що складаються з атомів металів та гідроксогрупи ОН. Чи зустрічаємося з цими речовинами в побуті? До складу миючих засобів (наприклад, для чищення поверхні кухонних плит) входять небезпечні їдкі речовини, наприклад,їдкий натр, їдке калі,які належать до класу – основи.

 2. Засвоєння нових знань.

Опрацювати матеріал.

Основи – складні сполуки, молекули яких складаються з атому металу та однієї або декількох гідроксильних груп — ОН.

Загальна формула основ – M(OH)n. Кількість гідроксильних груп у молекулі основи (n) дорівнює валентності металу.

Назви основ за міжнародною номенклатурою утворюються за наступною схемою: Метал — (валентність) — гідроксид. Назва металу вказується в називному відмінку, валентність вказується лише у тому випадку, коли елемент може проявляти змінну валентність, у кінці назви додається слово «гідроксид». Крім назви за міжнародною номенклатурою існують ще історичні назви основ. Наприклад: NaOH — натрій гідроксид (їдкий натр); KOH — калій гідроксид (їдкий калій); Ca(OH)2 — кальцій гідроксид (гашене вапно); Fe(OH)2 — ферум (ІІ) гідроксид; Fe(OH)3 — ферум (ІІІ) гідроксид.

Класифікація основ

 В залежності від розчинності основ у воді, їх поділяють на розчинні основи(луги) та нерозчинні основи. Розчинні основи утворюються лужними і лужноземельними металами (головні підгрупи І і ІІ груп періодичної системи). В свою чергу, нерозчинні основи поділяються на амфотерні гідроксиди та власне нерозчинні основи.

Здатність хімічних речовин виявляти кислотні або основні властивості в залежності від природи речовини, з якою вони реагують, називається амфотерністю.

Амфотерні властивості виявляють гідроксиди алюмінію, берилію та перехідних металів, наприклад: цинку, тривалентного хрому і тривалентного заліза та ін.

 В залежності від кількості гідроксильних груп у складі молекули основи, їх класифікують на однокислотні (NaOH), двокислотні (Ca(OH)2), трикислотні (Fe(OH)3), чотирикислотні(Ti(OH)4).

Фізичні властивості основ

За нормальних умов усі луги — тверді речовини білого кольору, милкі на дотик, їдкі, роз’їдають шкіру, тканини, папір, не мають запаху. Нерозчинні основи — тверді, здебільшого кристалічні, речовини різного кольору без запаху, не милкі на дотик.

Добування основ.

1. Взаємодія активних(лужних або лужноземельних) металів з водою:

 2Na + 2H2O = 2NaOH + H2↑ Ba + 2H2O = Ba(OH)2 + H2↑

2.   Електроліз водних розчинів деяких солей:

2NaCl + 2H2O = H2↑ + Cl2↑ + 2NaOH

3. Взаємодія основних оксидів з водою:

 CaO + H2O = Ca(OH)2 Na2O + H2O = 2NaOH

4. Взаємодія розчинних солей з лугами(метод отримання нерозчинних основ): CuSO4 + 2NaOH = Cu(OH)2↓ + Na2SO4 FeCl3 + 3NaOH = 3NaCl + Fe(OH)3↓

5. Взаємодія солей з кислотами: Na[Al(OH)4] + HCl = NaCl + Al(OH)3↓ Хімічні властивості основ

 І. Луги (розчинні основи):

 1. Змінюють забарвлення індикаторів: Безбарвного фенолфталеїну – на малинове, метилового оранжевого – на жовте, фіолетового лакмусу – на синє, універсального індикаторного паперу – на синє;

 2. Взаємодіють з кислотними оксидами:

 Ca(OH)2 + CO2 = CaCO3↓ + H2O

3.Взаємодіють з кислотами:

NaOH + HCl = NaCl + H2O

Реакція взаємодії кислот з основами називається реакцією нейтралізації і є окремим випадком реакцій обміну.

4. Взаємодіють з солями: 2NaOH + CuCl2 = Cu(OH)2↓ + 2NaCl

 ІІ. Нерозчинні основи:

1. Не змінюють забарвлення індикаторів;

2. Практично не взаємодіють з кислотними оксидами;

 3. Взаємодіють з кислотами:

Cu(OH)2 + 2HCl = CuCl2 + H2O

5. Розкладаються при нагріванні: Cu(OH)2 CuO + H2O

 ІІІ. Амфотерні гідроксиди:

Характерною для амфотерних гідроксидів є взаємодія як із кислотами, так і з основами: Zn(OH)2 + 2HCl → ZnCl2 + 2H2O Zn(OH)2 + 2NaOH → Na2ZnO2 + 2H2O

3. Закріплення та узагальнення вивченого матеріалу.

1. Складіть  узагальнюючу схему -  конспекту.

2. В наведеному переліку  хімічних формул  укажіть формули  основ: KOH,  CaCl_2,  Al₂O_3, Ba(OH)_2,   MgCO₃,  Mn(OH)_2,  Ca(OH)₂,  H₂ SO₄,  Na₂O, LiOH. Дайте їм назву.

    3.  Складіть формули гідроксидів Натрію, Феруму (ІІ), Феруму (ІІІ), Магнію, Цезію, Алюмінію.  

    4. При зберіганні кальцій оксиду в відкритому посуді маса його збільшується, а при зберіганні Fe₂O₃ не змінюється. Чому?

     5. Як довести, що в складі миючих засобів присутні луги?

      6. В двох пробірках знаходяться розчини кислоти та лугу. Як визначити вміст пробірок?

7. Складіть конспект про використання основ.

Презентація "Основи, їх склад, назви, класифікація"